Авторитетний стиль виховання (в термінології інших авторів - «демократичний», «співпраця», «співробітництво»).

Особливості:
При такому стилі спілкування батьки орієнтовані на особистість дитини, її активної ролі в родині, власному житті. Дитина виховується як самостійна, самобутня особистість. Цей стиль характеризується прагненням батьків встановити теплі стосунки з дитиною, залучаючи її до вирішення проблем, заохочуючи ініціативу й самостійність.

Особливістю цього стилю взаємин є тверде, послідовне і водночас гнучке виховання. Батьки завжди пояснюють мотиви своїх вимог, заохочують їх обговорення з підлітком; влада використовується лише в міру необхідності; у дитині цінується як слухняність, так і незалежність; батьки встановлюють правила і твердо втілюють їх у життя, але не вважають себе безгрішними: вони прислухаються до думки дитини, хоч і не діють виключно відповідно до її бажань.

Для авторитетного стилю виховання характерні теплі відносини між батьками і дітьми, помірні дисциплінарні вимоги і надії на майбутнє дітей, а також часте спілкування. 

Батьки заохочують особисту відповідальність і самостійність своїх дітей відповідно до їх вікових можливостей.

 Авторитетний стиль виховання

На відміну від поступливого стилю виховання цей процес не пущений на самоплив, а проходить під дбайливим і чуйним контролем батьків. На відміну від ліберальних батьків, такі батьки тверді, послідовні в своїх вимогах і справедливі.

 Авторитетні батьки створюють дисципліну, використовуючи раціональні і проблемно-орієнтовані стратегії, для того, щоб забезпечити незалежність дітей і  вміння з розумом та свідомо слідувати правилам. Вони вимагають від дітей підпорядкування деяким сталим стандартам в поведінці і контролюють їх виконання. "Сімейні правила швидше демократичні, ніж диктаторські". Батьки для досягнення взаєморозуміння з дітьми використовують розумні доводи, обговорення і переконання, а не силу. Вони в рівній мірі вислуховують своїх дітей і висловлюють їм свої вимоги, а при потребі знаходять разом "Золоту середину" у спільних вимогах один до одного...

Авторитетні батьки турботливі й уважні, вони створюють в будинку атмосферу повну любові і забезпечують емоційну підтримку своїм дітям.

Авторитетний стиль виховання.

У дітей є альтернатива, їх заохочують пропонувати свої рішення і приймати на себе відповідальність за свої вчинки. В результаті такі діти вірять в себе і в можливість виконання взятих ними зобов'язань.

Коли батьки цінують і поважають думку своїх дітей, це приносить користь обом сторонам.

Авторитетні батьки встановлюють прийнятні межі та стандарти поведінки для своїх дітей. Вони дають їм зрозуміти, що завжди допоможуть, коли це буде необхідно. Якщо їх вимоги не виконуються, то вони ставляться до цього з розумінням і швидше готові пробачити своїх дітей, ніж покарати їх. А також, такі батьки завжди готові обговорити з дітьми альтернативні варіанти своїх вимог, які задовольнять обидві сторони...

Загалом, для цього стилю виховання характерне взаєморозуміння між батьками і дітьми та взаємне співробітництво.

Авторитетний стиль виховання

В результаті виграють обидві сторони завдяки успішній взаємодії, турботі і реальним очікуванням, покладених на дітей. Діти авторитетних батьків отримують багатогранні можливості для розвитку власної природи, так як батьки супроводжують і допомагають своїм чадам розкривати потенціал їх особистості. Крім того, батьки заохочують успіхи дітей у навчанні, що має позитивний вплив на їх успішність в школі. Це пояснюється залученням батьків в справи і освіту дітей, і використанням ними відкритих обговорень спільно прочитаних книг, проведенням дискусій...

Такі батьки беруть активну участь у житті своїх дітей.

Дослідження також показують, що  діти авторитетних батьків менш схильні до негативного впливу з боку однолітків і більш успішно будують свої взаємини з ними. Так як авторитетний стиль виховання забезпечує баланс між контролем і незалежністю, -  його результатом є компетентні, відповідальні, незалежні й упевнені в собі діти. У таких дітей ймовірність розвитку високої самооцінки, віри в себе і самоповаги, істотно вище, вони менш агресивні і зазвичай досягають більшого успіху в житті.

В авторитетних сім`ях підлітки включені в обговорення сімейних проблем, беруть участь в ухваленні рішень, вислуховують і обговорюють думку і поради батьків. Батьки вимагають від дітей осмисленої поведінки і намагаються допомогти їм, чуйно ставлячись до їхніх запитів. При цьому батьки виявляють твердість, піклуються про справедливість і послідовне дотримання дисципліни, що формує правильну, відповідальну соціальну поведінку. Більш того, на відміну від інших дітей, вони краще пристосовані до життя.

За даними досліджень, діти авторитетних батьків займають перше місце за рівнем самоповаги, здатності пристосовуватися до керівництва і підтримувати інтереси  своїх батьків. Вони поважають авторитети, відповідальні і контролюють свої бажання. Ці діти більш впевнені і відповідальні, тому ймовірність зловживання ними наркотиками або алкоголем значно менше, як і можливість бути залученими в злочинну діяльність. У них також відзначається менше фобій, депресій і проявів агресивності.

Цей стиль виховання найбільшою мірою сприяє розвитку в дитині самостійності, активності, ініціативи і соціальної відповідальності. Діти виховані за таким стилем – ведуть здоровий спосіб життя, успішні та гармонійно розвиваються, що характерно для повноцінних особистостей.

Основні характеристики цього стилю:

• Взаємосприйняття;
• Взаємоорієнтація.

Для батьків, щодо дотримуються цього стилю у вихованні, характерні:
• Активно-позитивне відношення до дитини;
• Адекватна оцінка її можливостей, успіхів і невдач;
• Їм властиві глибоке розуміння дитини, цілей і мотивів її поведінки;
• Уміння прогнозувати розвиток особистості дитини.
• При спілкуванні у вихованні за стилем співробітництва відбувається найбільш гармонічний і різносторонній розвиток особистості дитини.

Для дітей, вихованих у подібних родинах, характерні:
• Уміння самостійно приймати рішення й відповідати за свої вчинки.
• Ініціативність, цілеспрямованість, розкриття можливостей своєї природи та здібностей...
• Уміння будувати близькі й доброзичливі відносини з навколишніми.
• Уміння домовлятися, знаходити компромісні рішення.
• Наявність власної думки й здібності зважати на думку навколишніх.  

  • Рекомендації:
     Якщо у Вашій родині Вам вдалося встановити такі взаємини, поділіться своїм досвідом з іншими!

 З найкращими побажаннями успіху та щастя :) у Ваших родинах !!!

Укладач статті Поліщук О.О.
шкільний психолог