Питання обов’язків дітей та прав їх батьків, які піднімаються суспільством, надзвичайно важливі для кожного батька та кожної дитини. Бо від правильності та повноти розуміння цих питань залежить як світогляд та моральність дітей та батьків, так і їх практичні дії. Проблеми ж, які виникають в сім’ях між батьками та дітьми, а також між людьми взагалі, в багатьох випадках зумовлюються різними уявленнями про права та обов’язки чиї б вони не були.

В решті решт наслідки погані завжди, не дивлячись на те, ким і що порушується – права чи обов’язки.

Про обов’язки дітей та права батьків.

Розпочинаючи свою думку з того, що сьогодні багато говориться про права дітей, що на них сьогодні голос не можна підвищити, ні зауваження їм зробити, суспільство цілком логічно виходить на висновок про необхідність вести мову про обов’язки дітей та права батьків.

Не заперечуючи можливість та необхідність публічного обговорення цього питання, все ж таки необхідно звернути увагу на одну важливу обставину.Справа в тому, що правовий статус особистості (як дорослого, так і дитини) складається із суб’єктивних прав, свобод і обов’язків.

Право в даному випадку виступає як форма вираження встановлених законом правових можливостей людини при виборі своєї поведінки.

Обов’язокце встановлена державою та її інститутами (освітніми закладами, виробничими установами, організаціями, тощо) необхідність, яка визначає кожній людині відповідний вид та міру поведінки, а також відповідальність в разі їх невиконання.

Щоб бути суб’єктом правовідносин необхідно володіти правосуб’єктністю, яка складається з:

  • правоздатності,
  • дієздатності,
  • деліктоздатності.

І якщо правоздатність, як здатність людини мати права та обов’язки, наступає з моменту її народження (а в деяких випадках і до народження), то дієздатність, як здатність здійснювати права та обов’язки, і деліктоздатність, як здатність відповідати за вчинки, на відміну від правоздатності, виникає по досягненню людиною відповідного віку, так як залежить від психічного та розумового здоров’я людини. Як відомо, повна дієздатність людини наступає у 18 років.

 Ось чому говорити про обов’язки дітей в сім’ї з точки зору громадянського права, не зовсім коректно. Бо здатність здійснювати права та обов’язки, відповідати за них у дітей необхідно виховати, навчити їх цим можливостям.

Звісно нас хвилює проблема дітей, які не розуміють слова «обов’язок» тому, що звикають до слова «право». Дійсно, ця проблема існує і є всі підстави стверджувати, що кількість таких дітей з роками збільшується.

З цього приводу існує значна кількість ґрунтовних соціальних досліджень: психічного, інтелектуального, фізичного розвитку та стану здоров’я учнів та молоді в нашій країні. Результати не втішні – здоров’я дітей погіршується з кожним роком, в споживанні алкоголю діти України посідають перше місце в світі за даними Всесвітньої організації здоров’я, збільшується кількість дітей, які вживають тютюн, росте наркоманія, ВІЧ-інфекція серед дітей, що впливає на зниження їх фізичного та інтелектуального потенціалу.Нам, дорослим, батькам, не важко зрозуміти, що основна кількість дітей, яка створює ці невтішні результати в країні, це в основному діти, які не розуміють слова «обов’язок», а також діти, батьки яких також цього не розуміють, що, на жаль, не рідко буває.

Дитина потребує вашої любові найбільше саме тоді, коли вона менш за все на неї заслуговує. Е. Бомбек

Про обов’язки дітей та права батьків.

Але ми маємо розуміти і інше – це проблема не дітей, а проблема батьків, дорослих та держави. І вина в цьому лежить далеко не на дітях, бо розумове здоров’я людини, як умова її дієздатності, за спадковістю не передається.

Науки педагогіка та психологія, які добре розуміються на тому, як виховати розумово здорову людину, стверджують, що це можливо лише тоді, коли дитину з усіх боків оточують розумні речі, принаймні до 14-16 років. Навіть всі безумства світу мають пройти через розум дорослих людей, перш ніж потрапити до дитини. Такими людьми мають бути в першу чергу батьки, вчителі, вихователі, всі, хто причетний до дітей.

Виховує все: люди, речі, явища, але перш за все і найдовше - люди. З них на першому місці - батьки і педагоги. - Антон Макаренко

Для виховання потрібен не великий час, а розумне використання малого часу. - Антон Макаренко

Про обов’язки дітей та права батьків.

 Але в житті досить часто трапляється не так, як радить наука, а всупереч їй. І пов’язано це з тим, що формування розуму людини потребує неабиякої праці, напруження душевних сил людини, що ніколи не буває легким. А безумство, з яким всі ми народжуємося, нічого цього не вимагає, з ним людина, неначебто, відпочиває, що для дитячої несформованої свідомості досить небезпечно.

Більше того, досить велика кількість людських безумств маскується під оманливі природні «задоволення» людини. Коли дитина отримує таке «задоволення», звикає до їх відчуття, їй дуже важко розгледіти в ньому зло. Лише ця фізіологія лежить в основі формування таких шкідливих звичок, як паління, вживання алкоголю, наркоманії, що веде до погіршення здоров’я дітей.

  • Ніколи не змушуйте дітей купувати істину ціною пороку і не вдосконалюйте їхній розум, шкодячи серцю. Ж. Бернарден
  • Найчастіше ми більше радіємо дитячим витівкам, іграм і викрутасам наших дітей, ніж їхнім цілком свідомим вчинкам у зрілому віці, немов би ми їх любили для нашої розваги, як мавп, а не як людей. М. Монтень
  • Дитина - це жива людина. Це зовсім не орнамент нашого життя, це окреме повнокровне і багате життя. За силою емоцій, по тривожності і глибині вражень, по чистоті і красі вольових напружень дитяче життя незрівнянно багатше життя дорослих. - Антон Макаренко

Вченими доведено, що комп’ютероманія та ігроманія веде до психічних розладів, погіршення дитячої пам’яті, зниження інтелектуальності. Ранні статеві стосунки дітей - це також із серії людського безумства, які живлять розбещеність, насилля, злочинність. Захоплення низькопробною та низькоморальною теле-кінопродукцією формує дитячу жорстокість, агресивність…

В цих надзвичайно важливих та складних питаннях батькам необхідно порадити наступне.

Шлях до розуміння норм права дитини лежить через шляхи розуміння норм моралі. Адже основою, опорою права завжди є мораль.Тому, що право завжди має бути морально обґрунтованим з точки зору загальноприйнятій в державі моралі. І найголовнішим в цьому є те, що дотримання норм моралі забезпечується не державним примусом, а звичками людини, внутрішнім переконанням, громадським впливом, тобто вихованням свідомості людини.

Про обов’язки дітей та права батьків.

 Батьки зобов’язані і згідно норм моралі, і згідно норм права виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини (ст. 150 Сімейного кодексу України). Батьки мають багато інших обов’язків по утриманню та вихованню дітей передбачених Сімейним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами держави.

В той же час обов’язки дітей в сім’ї в державних правових актах, за невеликим винятком, майже не виписані, що пов’язано з відсутністю у них повної юридичної дієздатності. Але це зовсім не означає, що діти цих обов’язків не мають.

Розвиток дитини в суспільстві забезпечується виконанням певних зобов’язань у відповідному віці. Зважуючи на те, що діти виховуються, як правило, в сім’ї, на батьків покладається відповідальність за фізичний, духовний та моральний розвиток дитини та надається їм право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону та моральним засадам суспільства.

Хто ж має встановлювати обов’язки дітей в сім’ї?

Про обов’язки дітей та права батьків.

Звичайно ж, батьки, починаючи з віку, коли дитина сприймає звернення батьків. У віці 1,5 – 3 роки обов’язки дітей найкраще формулювати у вигляді гри, прикладу, порад, пропозицій, тощо. В 4-5 років застосовуються ці ж форми, але додають до них пояснення, докази, розвивають зацікавленість дитини, формують розуміння необхідності виконання тих чи інших дій, скажімо, у сфері самообслуговування, формування корисних звичок, допомоги батькам. В цьому віці найкраще формувати обов’язки дитини догляду за своїм тілом у вигляді звичок, тренувань, обов’язок тримати в порядку свої речі, іграшки, одяг – у вигляді гри, змагання, а формування обов’язку допомагати батькам по господарству, виконувати необхідну роботу в домі – у вигляді особистого прикладу.

Батьківська вимога до себе, батьківська пошана до своєї сім'ї, батьківський контроль над кожним своїм кроком - ось перший і найголовніший метод виховання. - Антон Макаренко

Найважча річ - вимога до себе. - Антон Макаренко

Гальмувати себе потрібно на кожному кроці, і це повинно перетворитися в звичку ...Людина без гальма - це зіпсована машина. Антон Макаренко

 Якщо вдома ви грубі, або хвалькуваті, або пиячите, а ще гірше, якщо ви ображаєте матір, вам уже не потрібно думати про виховання: ви уже виховуєте ваших дітей і виховуєте погано, і ніякі найкращі поради і методи вам не допоможуть. -Антон Макаренко

  • Дітям більше потрібний приклад для наслідування, ніж критика. Ж. Жубер
  • Ніяка дружба неможлива без взаємної поваги. - Антон Макаренко
  • Раніше, ніж ви почнете виховувати своїх дітей, перевірте вашу власну поведінку. - Антон Макаренко

З розширенням можливостей дитини, її психічного та розумового розвитку, мають одночасно розширятися її обов’язки в сім’ї. Найкраще, коли батьки знаходять цікаві їх формулювання у вигляді необхідностей, самі демонструють дітям приклади їх охайного виконання, допомагають дітям оволодіти необхідними навичками у їх самостійному виконанні. Бажано, щоб разом з вимогою здійснення обов’язків дитиною, були заохочення та підтримка батьків.

  • Ваша власна поведінка - сама вирішальна річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли ви з нею розмовляєте, або повчаєте її, або наказує їй. Ви виховуєте дитину в кожен момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. - Антон Макаренко
  • Виховний процес - процес постійно триваючий, і окремі деталі його вирішуються в загальному тоні сім'ї, а загальний тон не можна придумати і штучно підтримувати. Загальний тон, дорогі батьки, створюється вашим власним життям і вашою власною поведінкою. - Антон Макаренко

Але найголовніше, це своєчасність, системність в цій виховній роботі, яка закінчується формуванням у дитини переконання, що кожний обов’язок це завжди усвідомлена необхідність, яка нічим від права не відрізняється.

Діти у віці 14-16 років добре можуть розуміти, що у суспільстві людей існує природний логічний зв’язок між обов’язком людини, як усвідомленою необхідністю та правом людини. Такі діти можуть впевнено сказати, що обов’язок бути людиною цілком дорівнює праву бути людиною.

Батьки таких дітей можуть вважати, що вони свої виховні функції виконали з честю.

Про обов’язки дітей та права батьків.

Бажаю Вам успіхів у виконанні своїх обовязків!

    Укладач статті Поліщук О.О. шкільний психолог