Ефективне спілкування з підлітком буває коли є:

• Знання його потреб;
• Розуміння його поведінки;
• Діалог,а не монолог.

Ефективному спілкуванню заважає:

• Надмірна опіка;
• Надмірний контроль;
• Недовіра між батьками та дитиною.

Ефективне спілкування з підлітком.

Що не треба казати та як необхідно звертатись до дитини:

Не треба ігнорувати («Почекай не до тебе зараз…»).
Необхідно - звернути увагу та домовитись коли ви разом поспілкуєтесь(« Так, я тебе уважно слухаю…, я правда зможу через 5-10 хв. (30 хв.) - звільнюсь і обов”язково поспілкуємось…

Не треба віддавати накази («Замовкни! Негайно зроби це!..).
Необхідно знайти спільну мову, прояснити причини та заспокоїти (Спокійно, все добре… для чого так робити, ...щось сталось..., щось не так…, тобі не хочеться робити це самому/самій?»)..

Не треба погрожувати(«Ще раз це повториться, я тебе…»).
Необхідно домовитись та обговорити чіткі вимоги…(«Домовимось разом що тоді будемо робити...»).

Не треба читати мораль, повчати («Ти повинен…»).
Необхідно бути прикладом для дітей. Вести себе так, щоб вони Вас поважали і ви були авторитетом для них. Надихайте дітей своєю поведінкою,словами та вчинками.

Ефективне спілкування з підлітком.

Часто дорослі вимагають поваги через те, що вони дорослі. А найголовніше тут почати поважати дітей, враховувати їх думки.... і вони так само почнуть ставитись до Вас.

Не треба давати відразу готові рішення («А ти зроби ось так… А я в твої роки…»).
 Необхідно давати можливість подумати та самостійно знайти рішення, можна підказувати…
(«Подумаємо разом, подумай як краще, зважимо всі плюси та мінуси твого рішення і оберемо що буде краще…).

Не треба критикувати, ображати (« Знову зробив все не так…Незграба, плакса, дубіна….»)
Необхідно обговорити можливості та надати підтримку («Давай подумаємо чому в нас так вийшло..., як можна інакше, як ти думаєш, які в нас є ще варіанти…?, Спробуй ще раз, - в тебе вийде…»).

Не треба наводити свої здогадки (« Я знаю, що все це через…. Мабуть, знов ти….»).
Необхідно запитати як все було, проявити співчуття, підтримку, надихнути на відверту розмову…( "Щось сталось  не так як ти хотів(ла)?... А мабуть ти хотів(ла), щоб було усе інакше?").

Не треба проводити розслідування («Де був(була)?,… з ким?,… що робили?,….чого мовчиш?..відповідай.»).

 Ефективне спілкування з підлітком.

Тут важливі слова і тон в якому Ви їх повідомляєте. Важливо в тоні проявляти щиру турботу, радість і розуміння.

Необхідно виразити свої переживання починаючи з "я-висловлювання".("Я так хвилювалася, що тебе так пізно немає вдома. Я була би тобі вдячна, як би ти вчасно мене попереджав/ла що пізніше повернешся".Я бачу ти щаслива/ий, ви гарно з друзями відпочили мабуть...Я за тебе рада, хочу попросити, щоб ти трохи раніше приходив/ла, так як я хвилююсь....". Мабуть ти втомився/лася?..Якщо захочеш поговорити. - я в себе.Відпочивай....").

Не треба залякувати під час бесіди.
Необхідно знайти підхід для чесної розмови.(" Мені було б цікаво послухати як пройшла Ваша зустріч...").

Ефективне спілкування з підлітком.

Не треба нагадувати минулі провини.
Необхідно знайти нові можливості та згадати і підкреслити минулі успіхи.

Не треба наводити у приклад інших дітей.
Необхідно порівнювати дитину з нею самою в минулому і зараз.

Не треба говорити, що це погано, не пояснюючи чому.
Необхідно говорити, що краще так не чинити і пояснити чому… казати як треба робити…

Не треба вести монолог.
Необхідно вести діалог з дитиною, знайти спільну мову…

 Ефективне спілкування з підлітком.

Це виховує в дитині самостійність, відповідальність, формує її успішність, взаємоповагу...

Гнів батьків - наслідок їх власних проблем. Але провину за них дорослі часто покладають на дитину. Тому діти можут через це почувати себе винними, починають постійно вибачатися, можуть знаходитись у пригніченому стані через те, що ми батьки можемо "зливати " на них негатив свій. А дитяча психіка не готова усвідомлювати ці наші дорослі почуття, емоції....

Доречі це почуття провини з дитинства, может перейти у дорослість і навіть несвідомо людина може постійно вибачатись.І тут краще вчитися усвідомлювати свій стан і якщо дійсно Ви відчуваєте треба вибачитись чи перед дитиною чи дорослим, -то, краще переходити на подяку. Ось гарний приклад:

 Ефективне спілкування з підлітком.

Погана поведінка - це один з небагатьох способів, які підсвідомо або свідомо,якщо так само роблять батьки, використовує дитина для "покарання дорослого".Це мова дитини, якщо в неї все накопилося і її ніхто не почув чи вона не може виразити словами.....

Ефективне спілкування з підлітком.

Позитивне ставлення до себе - основа психологічного виживання, і дитина постійно шукає і навіть бореться за нього.Він/вона чекає від нас підтверджень того, що він/вона - хороший(а), що його(її) люблять, що він/вона може справлятися з посильними (і навіть трохи більше складними) справами. Запишемо все це як базисні прагнення дитини і взагалі будь-якої людини.....

 

І що необхідно в таких станах для дитини, людини, коли ці базисні прагнення незадоволені і порушені іншими людьми - покаже цей малюнок.

576 08 efektyvne spilkuvannia z pidlitkom

Дуже цікаво і просто про це описує чудова психолог Юлия Гиппенрейтер у своїй книзі " Общаться с ребенком. Как? Урок 10 «Кувшин» наших эмоций ".Ці малюнки звідти. Там у книзі детально описано, з прикладами, як насправді активно слухати дитину, що значить слухати та чути потреби дитини (вони часто зашифровані в словах).....

 Електронний варіант книги можна знайти в інтернеті...зовні обкладинки можуть трохи відрізнятись малюнком.

 Ефективне спілкування з підлітком.

Тут ви может докладніше дізнатися подробиці....

https://pedklassy.bspu.by/files/docs/books/1_knigi/2_gippenreyter.pdf

Людина повинна мати право на свої власні справжні почуття і на їх вираження.
Більшості людей легше померти (буквально або символічно, через вбивство своїх почуттів), ніж знову відчути всю безпорадність, від якої вони страждали, будучи дітьми. Це необхідно пам`ятати. 

Вимоги «добре поводитися» часто не мають нічого спільного з самим життям. Багатьом людям ці установки перекривають шлях до свободи. І часто дорослі докладно не пояснюють, що значить добре поводитись і чому саме так, як хочеться батькам. У дітей і дорослих можуть бути різні розуміння поводитись добре, а частіше за все діти діють на емоційному рівні, так як розум та розуміння, свідомість їх необхідно виховувати через пояснення і свій приклад.

Коли внутрішня дитина дорослої людини стане вільною, людина відкриє витоки своїх життєвих сил.

Схильність до тиранства або люди це називають "Тиран" - це травмована в дитинстві дитина, яку били і принижували батьки, може і не тільки батьки.... згодом, частіше за все, у такої дитини може виникнути потреба принижувати або себе, або інших. Якщо людині з дитинства було дозволено відчувати себе вільною і сильною( в корисному руслі), то дитина буде відповідно ставитись і до себе, і до оточуючих.

Люди ще з дитинства, привчені мовчати, страждають від цього свідомо чи, частіше, несвідомо.

Ефективне спілкування з підлітком.

Нездатність відчути власні страждання (пережити їх з кимось із дорослих), перенесені в дитинстві, призводить до того, що людина може виявитися несприйнятливою і до страждань інших.

Ставлення батьків до дитини впливає на подальше ставлення дитини до самої себе, рідних та оточуючих!!!!!

Ефективне спілкування з підлітком.

Аліс Міллер,
«Драма обдарованої дитини» 

 

Американський дитячий психотерапевт X. Джайнотт вважав, що батькам необхідно будувати спілкування з дітьми на трьох основних принципах:
1) У будь-яких ситуаціях батьки повинні прагнути підтримувати позитивний образ «Я» у дитини;
2) Слід говорити про ситуації, вчинки дитини, уникаючи особистісних негативних оціночних суджень. Висловлювання дорослого не повинні містити діагнозу та прогнозу негативного подальшого розвитку дитини;
З) Дорослий у спілкуванні завжди має бути ініціатором пропозицій щодо кооперації.
Ця пропозиція не повинна вичерпуватися прямою вказівкою на відповідний спосіб дій, а має розкривати перед дитиною можливості самостійного розв’язання проблемної ситуації.

Будь ласка замініть суворі заходи, грубість, крики (особливо матері, жінки) і фізичну силу при вихованні дітей на інші методи.

Методи усвідомлених людей, які люблять своїх дітей!

 

   Укладач статті Поліщук О.О. шкільний психолог