Людина починається з любові... А любов виростає з дитинства. Виростає з лагідного дотику маминих рук і ласкавого маминого слова, з тихої колискової і веселки в небі, з квітки і вишні під вікном, бо в квітці і в дереві, в материних словах так багато добра до людини, що, раз торкнувши цнотливої дитячої душі, воно впродовж цілого життя зоріє, як неопалима купина. Вертаєшся до того відліку з далини літ, як до райського пристані за блакитно – сонячними серпантинами, що ледь мріють поміж просторів – пісенному світі і дивному передчутті бачити той чарівний світ так близько, що хочеться погладити його рукою...

В такій купелі любові, серед двох братів росла майбутня вчителька Тетяна Казимирівна. Після закінчення школи №1 імені Ніни Сосніної м. Малина вступила до Київського педагогічного інституту імені Максима Горького на фізико – математичний факультет. Там же зустріла свою долю Михайла, народила синочка – орлика Максимку, згодом і донечку – красуню Валюшку.
Нині батько і син науковці Київського Державного університету імені Т.Г.Шевченка. Допомагають мамі – учителю фізики, директору Ірпінської вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів втілювати в життя сходинки сучасної науки.
Посада вчителя. Десять років заступника директора з навчально – виховної роботи нарешті, третій рік директора школи – ось шлях Тетяни Казимирівни Лазаренко в м. Ірпені. Працювала багато, натхненно. З часом прийшли повага й любов вихованців, авторитет серед колег і батьків.

На методичних об"єднаннях класних керівників на педрадах директор школи, учитель – методист Тетяна Казимирівна завжди виступає з аналізом роботи: « Наш колектив, який має величезний потенціал творчих сил, колектив, який уже давно став стабільним, професійним, який шукав шляхи удосконалення навчально - виховної роботи, тепер вписується в нові соціальні стандарти. Це можна порівняти з поїздом, коли ми їхали в купейному вагоні, а тепер опинились в загальному, причому дехто стоїть, а дехто вже на східцях. Є сьогодні над чим замислитись, є що проаналізувати, щоб вижити і не просто працювати, а одержувати задоволення від школи і від праці».
Протягом десяти років, працювала заступником директора з навчально – виховної роботи, Тетяна Казимирівна Лазаренко створює особливу атмосферу в колективі, насичену доброзичливістю, взаємною увагою і підтримкою, «чуттям єдиної родини». Вона – з тих прекрасних відкритих душею натур, які легко вступають в контакт зі співрозмовником і швидко розкривається в своїй людській суті. Але й сам, розмовляючи з нею, не маєш найменшої змоги бути нещирим, скидаєш маску обережності і довірливо розкриваєш душу. Пізніше ніколи – не шкодуєш за свою довірливість, бо спілкування з нею гамує неспокій від напруженої тривоги сьогодення, з"являються паростки віри в світле завтра, впевненість у змозі перемагати трудності.

Тетяна Казимирівна вважає, що ніщо так не допомагає позбутись негативних емоцій, викликаних буквоїдством освітянського чиновництва, парадоксальністю багатьох ситуацій у нинішній педагогіці, як уміння бачити в неприємному чи безглуздому смішне. Мабуть це почуття іронії й допомагає їй як керівнику пережити матеріальне зубожіння школи і багато інших негараздів. Але вона розуміє: варто впустити до себе відчай, і він заполонить усе єство безнадією. А вчитель не має права на безнадію, бо тільки його ентузіазм і віра в майбутнє здатні зберегти чисту, не заплямовану злом, не висушену безвихіддю дитячу душу.

Лише третій рік працює на посаді директора школи Тетяна Казимирівна Лазаренко, але й за цей короткий час вона завоювала авторитет і повагу колег, батьків та учнів, адміністрації Бучанської виправної колонії 85. Шанують Тетяну Казимирівну за її надзвичайну працьовитість, принциповість і вимогливість, людяність, чуйність і толерантність.

На її думку, в діяльності директора школи й заступника належне місце посідає контроль за виконанням рішень педагогічної ради, що поєднується з інструктажем, з наданням конкретної допомоги вчителю пропагандою перспективного досвіду.
Тетяна Казимирівна переконана, що ефективним засобом удосконалення професійної майстерності, підвищення творчої активності педколективу є педагогічна рада – орган колективної думки, вироблення єдиної лінії з найважливіших питань навчально- виховної роботи. Тематика засідань педради визначають опорні блоки кожної з підсистем навчально - виховного процесу ( урок, позакласна робота, індивідуальна робота тощо) Кожному засіданню педради передує серйозна підготовча робота, яка проводиться в рамках методичних місячниках і декад.

Який же він, сучасний керівник навчального закладу?

Це людина, якій притаманні висока вимогливість, непримиренність до байдужості в роботі, об'єктивність, повага та доброзичливе ставлення до колег, компетентність, професійна підготовка, вміння довести правоту не владою, а аргументовано, здатність уважно вислухати співрозмовника, визнати власні помилки.

Одним із найважливіших факторів у роботі Тетяни Казимирівни, як керівника є оцінка діяльності вчителів, учнів, батьків на основі об'єктивного аналізу, прогнозування результатів, а звідси – продумане, методично виважене планування роботи школи на рік. У своїй управлінській діяльності Тетяна Казимирівна надає великого значення підготовці та проведенню щотижневих оперативних нарад. На них підсумовується зроблене за тиждень, планується робота на майбутнє, обговорюються найважливіші події шкільного життя.
Найавторитетнішими для учнів завжди були вчителі з великим вантажем знань. І цей авторитет Тетяна Казимирівна завоювала не надмінними вимогами, моралізуванням, а глибокими знаннями свого предмета. Вона не примушує учнів вивчати матеріал підручника на пам'ять, а цінує самостійність, кмітливість, уміння логічно осмислювати, аналізувати, зіставляти. І що найголовніше, ніколи не принижує гідність учня, бачить у ньому насамперед людину. Головна її риса - творчість. Девіз роботи: фізику треба не викладати, а передавати серцем у дитячі серця, бо фізик – не постачальник інформації про те чи інше явище, а щедрий наставник духовного життя своїх вихованців.
Глибока теоретична підготовка у вузі, сумлінність і працьовитість, розвинуте почуття відповідальності, допомогли їй вирости в майстра своєї справи. Тетяна Казимирівна досконало володіє тими оптимальними методами і засобами навчання, які не лише викликають у учнів інтерес до фізики та забезпечують необхідний рівень їхніх знань, а й сприяють формуванню інтелектуального розвиненої особистості

У кожного учителя є свій стиль, свій педагогічний почерк. У Тетяни Казимирівни він полягає в умінні підтримувати на уроці радісну невимушену атмосферу інтелектуального пошуку й отримання задоволення наочно почутих наслідків. На її уроках немає байдужих, лінивих або неорганізованих учнів. Учитель добре усвідомлює, що лінощі з"являються там, де не пробуджено інтерес до навчання, неорганізованість – там, де вчитель не знайшов оптимальні форми і методи роботи. Саме тому одним із найголовніших своїх завдань вона вважає створення умов для того, щоб учні стали співучасниками найпривабливішого з процесів – пізнання. Пізнання не лише фізики, цілісного світу, секретів своєї майбутньої професії.

Але основне, що свідчить про високий професіоналізм Тетяни Казимирівни – це її уроки. На них учні напружено працюють: вони вчаться цінувати кожну хвилину. Вміло поєднуючи репродуктивний і проблемний методи навчання.
Заняття часто проводяться в дискусійній формі. Так, після вивчення теми « Електричний струм у різних середовищах. Виробництво, передача та використання електричної енергії» було проведено дискусію. «Корисний чи шкідливий електричний опір?». Звичайно спочатку докладно з"ясували природу електричного опору з точки зору електронної теорії, а потім вже сперечались. Одні стверджували, що електричний опір шкідливий, тому що частина електричного струму витрачається на марне нагрівання дроту, обмотки трансформаторів, електродвигунів, доводиться будувати підстанції, дорогі лінії електричних передач робити системи охолодження трансформаторів, електродвигунів. Інші заперечували, що без електричного опору неможливе було в електрозварювання. В кінці дискусії всі переконалися в тому, що необхідне створення надпровідних матеріалів, які б могли працювати при звичайній температурі.

Велике значення Тетяна Казимирівна надає вивченню нового матеріалу. Ядро її методичної системи – уміло і грамотно дібраний зміст теоретичного матеріалу, набір вправ, практичних робіт, окремих запитань і задач. Виклад здійснюється логічно завершеними великими блоками, розділеними на окремі самостійні частини. Вчитель не просто дає новий матеріал, а надзвичайно вміло забезпечує необхідну мотивацію, для чого використовує проблемні ситуації , залучення життєвого досвіду учнів, історичні відомості, краєзнавчий матеріал.
Великого значення Тетяна Казимирівна також надає закріпленню знань. Дуже часто замість традиційного опитування або тематичних заліків проводить уроки – « огляди знань». Таке повторення сприяє глибокому засвоєнню знань, набуттю учням умінь і практичних навиків. На кожному уроці фізики використовується дидактичний матеріал з практичним змістом. Уникнути перевантаження учнів на уроках, досягти при цьому відповідних результатів допомагає зміна видів навчальної діяльності: евристична бесіда, подорож у країну знань на космічному кораблі,в машину часу, з персонажами казок, з Шерлоком Холмсом, дослідження будівель, які дійшли до нас з сивої давнини тощо.

Крім традиційних, стандартних уроків, Тетяна Казимирівна часто проводить уроки – диспути, уроки – лекції парадоксів ( фізика в живій природі), уроки з конкурсними завданнями. Уроки « Фізика навколо нас», « Фізика в криміналістиці», «Фізика в склянці чаю» та інші.
Тетяна Казимирівна – майстер імпровізації нестандартних підходів до будь – якого виду діяльності. Головне її завдання – навчити творчо мислити, критично осмислювати навколишній світ ( від критичного аналізу тексту підручника, книги, вирішення задачі до вибору власної думки з будь – якої проблеми, що обговорюється). В практиці вчительки чітко проглядається орієнтація на принцип розвивального навчання. Обов"язковим елементом її уроків є своєрідна розминка – різного роду методичні прийоми, які знімають напругу. Це, в першу, чергу, цікавий зміст уроку, де використовуються уривки з художньої літератури, підшивки та вирізки з журналів, газет. Деякі уривки з художніх творів у вигляді якісних задач. При повторенні механіки вона використала уривок з твору В.Гюго « Собор Паризької богоматері». Ця задача дала можливість повторити матеріал про масу, вільне падіння, кінетичну і потенціальну енергію. Інколи дивує, як багато встигає вивчити, засвоїти, закріпити і повторити з учнями вчителька лише за один урок.

А ще встигає ця жінка відвідувати жіночий клуб «Берегиня», який є для неї планетою сонячної душі, адже там на неї чекають чисті душею люди, які зігрівають своїм теплом, добром.
Тетяна Казимирівна – учитель вищої категорії, учитель – методист, вона автор багатьох методичних посібників, нагороджена грамотами Ірпінського міськвиконкому, обласного управління, Міністерства освіти і науки України, а також почесними грамотами та подяками Державного департаменту України з питань покарань осіб, позбавлених волі.

Незважаючи на великий досвід роботи, вона сумлінно готується до кожного уроку і багато працює над підвищенням педагогічної майстерності, бо пам"яткою для себе взяла слова В.Сухомлинського:» Учитель готується до гарного уроку все життя...». Така духовна і філософська основа нашої професії і технології нашої праці: щоб дати учням іскорки знань « учителю тре вбрати ціле море світла».
Робочий день скінчився, сонечко давно пішло за обрії, стомлена, але легкою і веселою ходою спішить директор школи, улюблена бабуся до своїх онучат Анічки і Ярославчика. Щовечора дочка чекає традиційного дзвінка від своєї літньої мами. Вона напевно, неодна не заснули б, якби перед сном не перемовились кількома словами по телефону, не побажали одна одній доброї ночі.