Починайте урок з радістю.
     Кожен з нас по різному починає свій урок. Хтось має звичку запізнитися, хтось економить час кидає учням «Добридень. Не вставайте. Розпочнемо урок», хтось вітається традиційно «Здравствуйте, діти. Сідайте будь ласка». Дуже часто, вчитель поєднує вітання з невербальними засобами, вражаючими увагу, готовність до контакту.Початок уроку – це той самий час, коли закладається темп, настрій, тон спілкування.Тому досить важливо правильно розпочати урок. Вирази «добридень» або «доброго ранку» несуть в собі позитивний настрій та добрий настрой. Але ніколи не вітайтеся з класом, відкриваючи журнал, записуючи число на дошці, тощо. Само по собі таке вітання нічого не значить, і ніяк не вплине ні на вас, ні на учнів.

 Заходячи до класу привітайте всіх присутніх посмішкою, зупиніться перед дошкою, витримайте паузу (стільки, скільки буде потрібно, але ні у якому разі не робить, замість привітання, з самого початку уроку ніяких зауважень) та щиро привітайтесь: «Доброго ранку (Добрий день або вечір). Я рада всіх (кожного з ) вас бачити».Дуже важливо вкласти в ці слова всі кращі радісні, добросердешні почуття.Використовуючи цей прийом ви дуже швидко помітите, що з таким початком краще провести хороший урок.Так ви налаштовуєте себе і дітей на добрий співдружній початок заняття.

 Звертайтеся до учнів на ім'я.
     Характер звертання демонструє бажання розпочати спілкування. Саме у звертанні можна побачити індивідуальний стиль вчителя. У виборі звертання, у інтонації передається настрій вчителя, його відношення до учнів.

  Психологи кажуть, що ім'я людини – це самий чудовий звук для неї. Так звертаються тільки досить близькі люди, у той час як прізвище все ж таки залишається більш офіційною формою звертання. Зовсім недопустимо, звертання до одного учня на ім'я, а до іншого на прізвище. Діти сприймають це, як конкретну дискримінацію. Саме у таких випадках дитина робить висновок «вона мене терпіти не може...». До того ж, треба враховувати, що діти люблять шуткувати над прізвищами, перекручувати їх, а це часто викликає засмучення, образу, неподобства. Іноді і саме прізвище може викликати у свого власника негативні відчуття.«Звертатися на ім'я» - дуже простий прийом, але досить ефективний, якщо ви бажаєте встановити з класом позитивні, дружелюбні відносини.

Залишайте дитині право на помилку.
    Помилятися – означає пізнавати життя.Пам'ятайте про це під час уроків.Прослідкуйте за тим, як ви реагуєте на неправильну відповідь? Чи часто ви використовуєте слово «невірно», «неправильно»? Ці слова повинні зовсім зникнути під час дитячих відповідей. Є багато можливостей сказати про помилку іншими словами: «А якщо ще поміркувати...», «Чому ти так думаєш?», «А ще є думки?», «Хто вважає інакше?». Цим самим ви не як не признаєте невдачу відповідача, але надаєте можливість класу шукати правильну відповідь і тим самим заохочуєте сумісну активність класу. Таким чином вчитель перетворює уявлення дітей про помилку на нормальне і корисне явище. Якщо ви навчитесь використовувати цей прийом, то дуже скоро помітите, як змінюються ваші учні! Значно підвищиться активність, впевненість та інтерес учнів на уроці і навіть дуже сором'язливі та скромні діти будуть самі виказувати бажання висловити свою думку.

Опирайтеся на позитивне!
     Часто ми буваємо принципові та не терпимо недоліків. Але ж, зосереджуючись на них, ми тим самим виховуємо брехунів та грубіянів. Дитина сприймає будь-які прямі звинувачення та осудливі слова як несправедливе ставлення, або зовсім не приймає цього. Тому, якщо ми змінімо такий стиль поведінки на похвалу, добрий погляд, підтримку, то вже через тиждень помітимо, що наші діти стали добріше, слухняніше, веселіше. Необхідно знаходити найменший привід для заохочення. Не обов'язково казати кожній дитині, що вона талановита, успішна, розумна.

Просто спробуйте вчасно вказувати дитині на те, що в неї добре виходить, похваліть за старання. Це досить ефективний спосіб виховного впливу. Якщо ми прагнемо виховувати успішну, впевнену, самостійну людину то повинні постійно підтримувати та мотивувати дитину до успіху. А якщо ж будемо вишукувати в її вчинках тільки недоліки, то в неї може зникнути будь-яке бажання що-небудь робити або ж вона займе оборонну позицію. У вихованні опора на позитивне, добре слово, похвала - і... діти обов'язково стануть краще!

Ефективний урок

Оцінюйте під час уроку.
    Саме під час уроку, а не наприкінці. І ви відразу помітите різницю. Зовсім не важко по ходу уроку коментувати хто на скільки працює, це дає можливість кожному учню вплинути на кінцевий результат. Цей прийом підтримує активність, уважність, старанність дітей під час усього уроку. Спробуйте, і ви побачите наскільки більше матеріалу ви зможете опрацювати!

Дозволяйте відповідати з місця.
   Дайте можливість відповідати учням не підіймаючись. Це допомагає, особливо сором'язливим дітям, не розгубитися і більш чітко висловити свою думку. Цей прийом можна широко використовувати під час опрацювання нової теми. Він знижує страх помилки,підіймає рівень активності учнів на уроці, економить час.

Введіть традиції свого уроку.
    Уявіть собі, що ваш предмет – це величезна країна, із своїми законами, територією, мовою (термінами)... А тепер уявіть, що на кожнім уроці ви відкриваєте для учнів її таємниці особливості та робите все за для того, щоб їм захотілося бути не просто туристами а справжніми мешканцями... У кожного народу, в кожній родині існують свої традиції. Спробуйте ввести якусь традицію, звичай саме на своєму уроці. Наприклад: особливе привітання, неповторну фізхвилинку, появу легендарного героя з визначеннями, видача на заліках «дипломів знавця», проводження брей-рингів наприкінці теми... Тобто, це може бути що завгодно, головне, щоб таке явище не було одноразовим. Будь- яка традиція зміцнює колектив, до того ж ви можете встановити традиції разом із класом. Такий прийом зможе зробити навчання більш цікавішим, а ваш предмет – незвичайним.

 Бажаю успіхів.

Практичний психолог Поліщук.О.О