Активно слухати.
Досить часто труднощі в навчанні бувають заховані у сфері її почуттів . Тому, якщо учень бажає поспілкуватися з вами окремо, приділить йому декілька хвилин. Можливо саме тоді ви дізнаєтесь про його самі глибокі та важливі переживання. При цьому дуже важливо відмовитися від прямого осуду і повернути дитині такі ж відкриті почуття. У активному слуханні виявляється чудова закономірність: якщо дитяча радість кимось розділяється, то вона подвоюється, а горе зменшується вдвічі. Врешті решт, якщо ми вимагаємо під час уроку уваги та поваги до себе, то давайте спробуємо бути уважними до учнів! Та пам'ятайте, що, діти з важкою поведінкою – це ті,  які потребують в першу чергу щиросердного контакту з дорослими».

Спілкування з учнями

Користь та шкідливість ярликів.
Дуже часто, не стримуючи емоції, ми починаємо говорити хто є хто. Ми навішуємо негативні ярлики на дітей і тим самим заганяємо їх у жорстокі рамки, закріплюємо за ними  ці риси. «Він неуважний», «Вона двієчниця», «Він безглуздий» ці вирази створюють дитяче уявлення про себе та свої здібності. Дуже часто ярлики стають зручною відмовкою та впливають на поведінку учня. Тому, знаючи цей секрет ви можете використовувати його у виховних цілях: частіше застосовуйте у спілкуванні з дітьми або «позитивні» ярлики (розумний, добрий, щирий, привітний та інші), або просто оцінюйте поведінку:"Ти проявив щирість до..., Дуже розумна відповідь..., Це був добрий вчинок...Це допоможе вам та дітям заохочувати  розвиток власної особистості з позитивної сторони та  буде сприяти успішному спілкуванню як на уроці, так і з оточуючими.

Прагніть змінити «Ти – повідомлення» на «Я-повідомлення».
Майже всі повідомлення, що ми адресуємо дитині під час уроку містять у собі слово «ти»: «Ти повинен...», «Ти не вмієш». Але у таких випадках вже само слово «Ти» впливає на дитину, як звинувачення, примушення та примушує її прийняти захисну позицію або викликає агресію. Інша справа «Я-повідомлення». Воно показує наше ставлення та почуття не до самої дитини, а до  її поведінки.На перший погляд різниця між «Я-повідомленням» та «Ти-повідомленням» незначна. Однак реакція дитини буде дуже різна: у першому випадку учень відгороджується, огризається, у другому ж - дитина має можливість довідатися про нас дорослих (наші почуття, ставлення - зрозуміти нас). Якщо ми відкриті у виявлені своїх почуттів,то  і діти стають більш щирими у виявленні своїх. А також ми даємо можливість дітям самим прийняти рішення.Тобто створюємо умови для відповідального дорослішання особи дитини. І тоді вони починають враховувати наші бажання і переживання. 

Важливо розуміти, що «Я-висловлювання» конструктивно змінює не тільки ваше особисте ставлення до  ситуації, а й ставлення учня до неї. Дитина завжди відчуває, коли її звинувачують чи хочуть перекласти на неї відповідальність. Ваше щире висловлювання своїх почуттів з позиції усвідомлення власної відповідальності за те, що з вами відбувається, не може нікого образити чи викликати агресію, а навпаки, спонукає дитину замислитися над правильністю її власного вчинку.
«Я-повідомлення» включає в себе не тільки «проговорювання» свого емоційного стану, а й визначення умов та причин, що викликали цю ситуацію.

Орієнтовна схема «Я-висловлювання»:
1) Опис ситуації, яка викликала напруженість («Коли я бачу, що ти...», «Коли це відбувається...», «Коли я стикаюся з такою ситуацією...»);
2) Точне визначення власного почуття у певній ситуації («Я відчуваю...», «Я не знаю, що і сказати...», «У мене виникла проблема...»);
3) Побажання щодо зміни ситуації («Я просив би тебе...», «Я буду вдячний тобі, якщо...»).

Спілкування з учнями

Наприклад:" Коли в класі я чую шум, мені важко говорити..., прошу вас - поводьте себе тихіше". " Коли я бачу,що книгу беруть грязними руками, я відчуваю біль і мені прикро, що так ставляться до книг. Буду вам вдячна, якщо ви будете брати книгу чистими руками". Навчитися користуватися цим методом не легко, але якщо ви попрацюєте над собою і будете наполегливо йти в цьому напрямку, вас чекає успіх та радість теплих відносин з дітьми.

 З найкращими побажаннями.

 Укладач статті 
практичний психолог школи
Поліщук.О.О