Робота педагога з дітьми в умовах сьогодення, а особливо в умовах надзвичайних ситуацій пов’язана з високим психологічним напруженням та значними емоційними витратами.

Тому піклування і турбота педагога про себе — це перша і вихідна умова його здатності працювати взагалі з дітьми..., а особливо з тими дітьми, які зазнали впливу життєвих травмуючих подій.

Недотримання правил екологічності своєї праці та вимог емоційної безпеки діяльності може призвести до порушень здатності педагога виконувати свої професійні обов’язки, до зниження задоволення собою, професією, життям, тобто — до професійного вигорання.

Професійне вигорання — це стан виснаження особистості, спричинений надмірними завданнями, що ставить природне чи професійне середовище та який характеризується зневірою у власній професійності, фізичною й емоційною втомою, почуттям нереалізованості.
На думку психологів, типовий комплекс вигорання складається з таких проявів, як стомлюваність, головний біль, знижений імунітет, дратівливість, зміна поведінки, а також відчуття постійної нудьги й утрати бажань.

Встановлено, що до вигорання більше схильні спеціалісти, які змушені через свою професійну діяльність багато та інтенсивно контактувати з іншими людьми, оскільки вони під час роботи зазнають сильних нервово-психічних навантажень, що проявляються в емоційній втомі та виснаженні.

 Ознаки стресу в педагога та вигорання.

Як наслідок, змінюються поведінка, почуття, мислення, здоров’я, ставлення до роботи, людей і власного життя.

Найчастіше (від 30 до 90 % працівників) симптоми вигорання виявляються у таких професійних групах: лікарі, медичні працівники психіатричної сфери, вчителі, психологи, соціальні працівники, рятувальники, працівники правоохоронних органів.

Найскладнішим є те, що вигорання розвивається поступово, і в цьому його підступність. Людина часто не усвідомлює симптомів.

Ознаки стресу в педагога та вигорання (ч.1)

Вона не може побачити себе збоку і зрозуміти, що відбувається.Тому профілактика професійного вигорання починається з уміння розпізнавати і розуміти суть проблеми, захищати свою нервову систему засобами психологічної саморегуляції.

Ознаки професійного вигорання умовно можна поділити на три основні групи: психофізичні, соціально-психологічні та поведінкові.

 Психофізичні симптоми:
√ почуття постійної втоми не тільки увечері, а і зранку, відразу ж після сну (симптом хронічної втоми);
√ відчуття емоційного і фізичного виснаження;
√ зниження сприйнятливості та реактивності на зміни зовнішнього середовища (відсутність реакції цікавості та страху);
√ загальна астенізація (слабкість, зниження активності й енергії,погіршення біохімії крові та гормональних показників);
√ часті безпричинні головні болі, постійні розлади шлунково-кишкового тракту;
√ різка втрата чи різке збільшення ваги;
√ повне чи часткове безсоння (швидке засипання і відсутність сну вранці, починаючи з чотирьох годин, або ж, навпаки, нездатність заснути до другої, третьої години ночі та важке пробудження вранці, коли потрібно вставати на роботу);
√ постійний загальмований, сонливий стан і бажання спати протягом усього дня;
√ задишка або порушення дихання при фізичному чи емоційному навантаженні;
√ помітне зниження зовнішньої і внутрішньої сенсорної чутливості: погіршення зору, слуху, нюху і дотику, втрата внутрішніх, тілесних відчуттів.

До соціально-психологічних симптомів належать:

√ байдужість, нудьга, пасивність і депресія, підвищена дратівливість у відповідь на незначні події, постійне переживання негативних емоцій, почуття неусвідомленого занепокоєння і підвищеної тривожності;

Ознаки стресу в педагога та вигорання.

√ почуття гіпервідповідальності й постійний страх, загальна негативна установка на життєві та професійні перспективи.

До поведінкових симптомів відносяться:

  • відчуття, що робота стає все важчою і важчою, а виконувати її — усе складніше;
  • відчуття, що все марно, зневіра, зниження ентузіазму стосовно роботи, байдужість до результатів;
  • невиконання важливих, пріоритетних завдань і «застрягання» на дрібних деталях, витрата більшої частини робочого часу на погано усвідомлюване чи неусвідомлюване виконання автоматичних і елементарних дій;
  • дистанціювання від співробітників, підвищення неадекватної критичності;
  • зловживання алкоголем, різке зростання кількості викурених за день цигарок, вживання наркотиків.

Ще деякі спеціалісти професійне вигорання ділять на такі  чотири типи проявів:

• Фізичні прояви — домінує почуття стомлюваності, мають місце ігнорування фізичної активності, порушення сну, втрата апетиту й ваги, часті захворювання без явних причин, можливе зловживання алкоголем, ліками, палінням.
• Емоційні прояви — виникають труднощі в розслабленні, спостерігається постійне почуття нудьги, поганий настрій, відчувається присутність негативних думок, з'являються тривалі образи (постійне почуття самотності або ізоляції, пустоти, страхи), які повторюються.
• Родинні й суспільні прояви — знижене зацікавлення членами родини, роздратування або прояви злості на членів родини, проведення більшої частини часу поза межами дому, протидія спільному відпочинку, надмірне зацікавлення телебаченням як способом утечі від проблем.
• Прояви, пов'язані з роботою, — втрата натхнення; відчуття, що завжди бракує часу на щось; боязнь перед щоденним виходом на роботу; зростаюче почуття некомпетентності; наростаюче незадоволення роботою; постійна злість і бажання образити працівників, колег; потреба часто дивитися на годинник; труднощі у вираженні довіри; нездатність приймати рішення.

Є стереотипи, що пришвидшують вигорання та перешкоджають роботі педагога:
• про спокій (педагог завжди має бути спокійним, урівноваженим);
• про стриманість (педагог завжди має бути стриманим і тримати дистанцію);
• про необхідність приховувати почуття, які можна усвідомити й контролювати;
• про педагогічну самопожертву, що виявляється в налаштованості педагога на цілковиту віддачу роботі, прагненні забути про всіх і жити тільки інтересами навчального закладу.

 Ознаки стресу в педагога та вигорання.

Ознаками емоційного виснаження є такі відчуття:
• на закінчення робочого дня людина почуває себе використаною;
• виникає почуття емоційної вичерпаності;
• устаючи зранку, людина почуває себе вже втомленою, знаючи, що попереду—робочий день;
• дуже виснажує щоденна праця з людьми;
• у людини складається враження, що вона занадто багато працює;
• їй здається, що вона вже досягла межі своєї мудрості;
• байдужість до людей, з якими вона співпрацює;
• не здатна успішно розв'язати проблеми;
• не має відчуття, що робота позитивно впливає на життя;
• не має відчуття наявності в собі великого запасу енергії;
• не може розслабитися;
• не має відчуття задоволення від співпраці зі своїми колегами;
• не має відчуття досягнення значних успіхів.

 Які ж  фактори і причини зумовлюють стрес та вигорання педагога, фази прояву та профілактика.... про все це читайте у ч.2

Будьте здорові, сповнені натхнення та сил!!!

 За основними матеріалами:

1. "Піклування педагога про себе".Чернобровкін В. М.Навчально-методичний посібник

"Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості у дітей в освітніх навчальних закладах.

2. Стаття "Професійне вигорання педагога : ознаки, причини, способи виходу", методист Мединська Н.Л.

 Укладач статті Поліщук О.О. шкільний психолог