Встановлення межі між роботою і приватним життям.

Робота та приватне життя.

Усвідомлення професійних, особистих меж та меж компетентності — важливий ресурс педагога, який спілкується з дитиною.
Пастка, що призводить до емоційного та професійного вигорання, — порушення власних меж.

Межі компетентності — це визначення для себе та усвідомлення вчителем питань і проблем, які належать до його компетенції (які відповідають його обов’язкам, рівню фахової підготовки, особистісним здібностям тощо), та визначення тих питань і проблем, які не можуть бути розв’язані через його дії та втручання. Розуміння, усвідомлення і дотримання меж професійної компетентності дозволяє педагогу продуктивніше зосереджуватися на вирішенні професійних завдань свого рівня відповідальності.

Робота та приватне життя.

Втручання педагогів у процес розв’язання питань і проблем, що виходять за межі їхньої компетентності,

призводить до втоми,
почуття безпорадності та безсилля (оскільки питання не вирішуються), і зрештою — до вигорання,

появи негативного ставлення
до роботи, професії, учнів, до себе.

Робота та приватне життя.

Одним із проявів порушення власних меж є роль «рятівника». Піклування, як частина педагогічного спілкування, включає в
себе розуміння міжособистісних і комунікативних процесів, які розгортаються між вчителем і учнем, вчителем і класом загалом.
Піклування потребує, в свою чергу, професійного самопізнання.

Модель піклування в освітньому контексті включає в себе чотири етапи (за Буффо):

1. Цікавитися: увага і турбота в освітньому процесі припускають визнання потреби в піклуванні. Без уваги до потреб дітей (і власних) неможливо працювати з цими потребами, які в конкретному випадку розглядаються на афективно-емоційному рівні.

2. «Брати на себе піклування», тобто брати етичну відповідальність і обов’язок діяти певним чином.

3. Мати компетенцію для здійснення піклування, тобто бути здатним до піклування не тільки завдяки мотивації, а й завдяки наявності знань, досвіду, володінню адекватними інструментами для повноцінного виконання виховної функції.

4. Звертати увагу на «реакцію», тобто пам’ятати, що об’єкт піклування може формулювати власну думку,оскільки піклування — не пасивний, а активний процес.

 Бажаю Вам успіхів!!!

 За основним матеріалом:

1. " Піклування педагога про себе". Чернобровкін В. М..Навчально-методичний посібник

" Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості у дітей в освітніх навчальних закладах.

 Укладач статті Поліщук О.О. шкільний психолог