Загидили ліси і землю занедбали.
Поставили АЕС в верхів'ях трьох річок.
То хто ви є, злочинці, канібали?!
Ударив чорний дзвін.
І досить балачок.
І мертві, і живі, і ненароджені
Нікого з вас довіку не простять!
***
Аборигени Острова Надії,
Босоніж дітки бігають малі.
Пройшла гроза і не була озонною.
А де тепер не зона на землі?
Ліна Костенко

Вже 31 рік поспіль ми згадуємо трагедію, яка назавжди змінила життя мільйонів - трагедію на Чорнобильській АЕС. За 31 рік осиротіла земля Прип'яті. Нині поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко вражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля, хоча ще квітують і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його колись цілющими дарами. Ось уже більше трьох десятиліть ніхто не гуляє вулицями міста Прип'ять, не лунає там дитячий сміх...

Нині кожна людина хоч у якій би галузі вона працювала, не має морального права стояти осторонь екологічних турбот, бути пасивним спостерігачем, бо все менше і менше залишається на нашій землі місць, де людина почувала б себе у цілковитій безпеці.

Ми не маємо права забувати про страшний урок минулого і саме з цією метою Прядко Н.М. та Марченко О.М., вчителі української мови та літератури, провели для вихованців НКП БВК №85 урок присвячений Чорнобильській трагедії.